Для багатьох політеїстичних релігій у давнину виготовлення фігурок різних
богів було звичною, хай і важливою справою. Та зараз, у нашому практичному
сьогоденні, мало знайдеться охочих витрачати свій час на створення зображення дрібного
божества. А вже задля того, аби втрапити до іграшкових крамниць у відділ м’яких
іграшок і завоювати неабияку популярність серед покупців… Ні, для цього треба
мати неабиякий хист навіть для стародавнього бога. Тим більше, якщо спершу таке
божество на його батьківщині вважали втіленням Хаосу.
Та, певно, Ді-цзян («Господар-розлив чи «Пращур-ріка») таки має
родзинку, яка принесла йому комерційний успіх. А швидше, цілу купу отаких-от
«родзинок», які й приваблюють до нього наших сучасників.
Почнемо з того, що це – бог-покровитель місцевості, який мешкав у західних
горах Стародавнього Китаю – чи то в Ганьсу, чи то у Сіньцзяні, недалеко від
Квіткової ріки та долини Джерел, що
киплять. Якщо чесно, зовсім невеличкий бог, навіть у «Книзі гір і морів», де
скрупульозно перераховуються місцеві чудовиська, тварини й рослини йому
відведено лише кілька рядків. Певно, «редколегія» цієї великої за обсягом праці
віднесла Ді-цзяна не так до богів, як до чудовиськ… чи до птахів.
Отже, «… там живе бог, що скидається на торбу без форми, червонястий, мов
вогонь. У нього – шість ніг і чотири крила. Це – Хаос. Він не має ні обличчя,
ні очей. Він може співати й танцювати. Це і є Пращур-ріка (Ді-цзян)».
Певно, може виникнути питання: а за якими критеріями оце-от миле створіння
варто вважати птахом? Ну, по-перше, деякі перекладачі й коментатори «Книги гір
і морів» стверджують, що слід читати не «там живе бог», а «там живе бог-птаха»
чи «божественна птаха».
По-друге, у китайському бестіарії до справи кваліфікації підходили без
зайвого заморочування: крила є? літати вміє? Чим не птаха. Особливо якщо
врахувати, що не всім міфічним китайським птахам властиві ці вміння.
Численні кінцівки не є чимось винятковим для чудовиськ китайської
міфології. Так само, як і відсутність очей. Але Ді-цзян пішов далі: у нього не
було й голови. Якби комусь дуже запраглося відрізнити його, скажімо так,
передню частину від задньої, то орієнтуватись слід було… на хвіст. Він у цього
божка був в одному екземплярі і навіть із того боку, що й належить. Ну,
напевне. Крім того, його «вогненність» доста умовна: часто давні художники
обмежувались яскраво-червоним кольором, лише зрідка домальовуючи полум’я
навколо нього. Так що обпектися об нього проблематично.
Тепер щодо «хаотичності» цього божка. Саме із Хаосу (ну, не з вогняного, а
із водного – «хуань-дунь») виник світ у давньокитайській міфології, з нього ж
виникли найперші боги. Серед них – Хуань-дунь, «бог Середини», що не має ні
чіткої форми, ні отворів на обличчі. За деякими джерелами, Ді-цзян – батько
Хуань-дунь, тобто існував ще до світового початку, вже потім перетворившись «всього-на
всього» на бога місцини.
Дехто з фольклористів Китаю стверджує, що своїми круглими формами цей бог
завдячує стародавньому обряду, під час якого правитель мав вистрілити у бурдюк,
зшитий зі шкіри без голови й наповнений кров’ю, із вигуком, що він цілить у
Небо. У результаті криваві цівки, що стікали на землю, мали викликати дощ під
час посухи, «допомогти» річці швидше розлитися тощо. Цей обряд супроводжувався
ритуальними танками й піснями. Тож і Пращуру-Ріцчі (Хаосу) щастить співати при
відсутності рота (душею, не інакше).
Чи ж диво, що свого часу Ді-цзян користувався неабиякою популярністю?
Куди цікавіше те, що зараз до нього знову прокинувся інтерес: його згадують
в багатьох сучасних бестіаріях, у тому числі – і в інтернетівських.
Його часто можна побачити у витинанках із паперу – виду народно-прикладного
мистецтва, неабияк популярного серед китайських майстрів.
На Заході Китаю на честь нього спорудили пам’ятник, який користується
неабиякою популярністю серед туристів.
Ну й, звісно, його не важко відшукати на полицях китайських крамниць
іграшок. І схоже, вже не тільки китайських. Причому він, у ролі іграшки, далеко
не завжди канонічно-червоного кольору, але завжди пухнастий і симпатичний.
Певно, ідея мати під рукою свій власний невеличкий м’якенький Хаос у
вигляді отакої-от іграшки для багатьох видається досить привабливою.
